І.Я. Франко – 160
Електронний каталог
Бібліотека для дітей
Контакти
Рівненська обл.,
Рівненський р-н,
смт.Клевань 2,
вул.І.Франка, 17
тел. (0362) 7-12-35,
моб. (097)-674-75-52
E-mail: klevan_libr@ukr.net

:: Графік роботи ::
з 9.00 до 18.15
п’ятниця, неділя з 9.00 до 17.15
вихідний – субота
останній четвер місяця санітарний день

Директор:
Левчук Галина Миколаївна

Ми в соцмережах
   

   
Анонс подій


9 серпня - "Що маю знати, щоб зберегти здоров'я" інформаційна хвилинка

10 серпня - "Ми за мир" конкурс малюнків

12 серпня - "Україна - моя Батьківщина" вікторина

17 серпня - "Безпечні дитячі інтернет сайти" огляд сайтів

23 серпня - "23 серпня - день державного прапора" година державності

23 серпня - "Знай наших" патріотичний вернісаж

24 серпня - "Героїчна Україна: від минулого до сьогодення" Свято до Дня Незалежності України

Посилання
Технічні можливості люб'язно надано Рівненською філією українського телекомунікаційного провайдера "ВОЛЯ"

















Зорянський ДНЗ
Wi-Fi

В рамках програми "Бібліоміст" в Рівненській центральній районній бібліотеці працює "Безкоштовний Інтернет" є "Skype" та "WI-FI" - зона. Чекаємо Вас за адресою: вул. І.Франка, 17, тел. (0362) 27-12-35
Книга в кожний дім!

Нова послуга від Вашої улюбленої бібліотеки!

Любий друже, хочеш читати, але не маєш часу відвідати нашу бібліотеку – замов книгу по телефону
(0362) 27-16-63

та ел. поштою klevan_libr@mail.ru

Потрібен "Вісник державних закупівель"? Отримайте на електронну пошту безкоштовно!

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує усім, хто має читацький квиток бібліотеки на 2014 рік скористатися послугою електронної доставки документів та замовити за допомогою онлайн-форми на свою електронну поштову скриньку статті з державного бюлетеня "Вісник державних закупівель". Статті надходитимуть у форматі сканованої копії, що у роздрукованому вигляді буде рівноцінною ксерокопії документа.

Здійснити замовлення можна тут.

Якщо Ви не маєте дійсного читацького квитка, зверніться до працівника Вашої районної бібліотеки і він здійснить замовлення, використовуючи власний.

На сайті Рівненської районної бібліотеки для дітей є нова інформація!
Цікаво? Тисніть на баннер нижче:

11 серпня 2016 року працівниками відділу обслуговування Рівненської центральної районної бібліотеки для юних користувачів був організований цікавий та розважальний тренінг, де діти вчилися створювати власні комп’ютерні ігри за допомогою програми Code.org.

Навчання проводила Оксана Салівончик – тренерка Рівненського навчального центру IDEA за підтримки Microsoft Youth Spark громадського об’єднання «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка».

23 червня 2016 року відбувся, у формі ярмарку, районний фестиваль-конкурс інноваційного бібліотечного досвіду «Бібліофест».

В склад журі входили: заступник директора Обласної бібліотеки для дітей Назарук Наталія Адамівна, провідний методист районного центру відділу культури і туризму Рівненської районної державної адміністрації Дещинська Оксана Ростиславівна, заступник Клеванського селищного голови Мокляк Володимир Васильович. Також на заході була присутня представник від газети «Слово і час»

Прийняли участь у фестивалі-конкурсі усі публічно-шкільні бібліотеки району.

Переможцем конкурсу стала публічно-шкільна бібліотека-філіал с.В.Омеляна завідувач Вознюк Ольга Яківна та головний бібліотекар шкільного відділу Сіроштан Лідія Миронівна. Їм вручили сертифікат  на суму 600 грн від Рівненського обласного відділення  Української бібліотечної асоціації.

В читальному залі Рівненської ЦРБ оформлена книжкова виставка присвячена відзначенню Дня пам’яті жертв політичних репресій «Повернення правди»

І.Франко 160 років від д.н.

5 травня у Сморжівському лісництві відбулася презентація нової книги Віктора Парфенюка «Село над Стублою. Розповіді про Сморжів».

На презентації були присутні Клеванський селищний голова Дмитро Жовтянський, Зорянський сільський голова Михайло Олійник, директор Клеванського лісового господарства Ігор Фізик, голова Рівненської обласної організації спілки журналістів Дмитро Тарасюк, член Національної Спілки журналістів Володимир Фурманчук, заслужений журналіст України Володимир Дрозюк, популярний журналіст та вихователь Тамара Лисенко, поетеса Тамара Шкіндер, член Національної Спілки письменників України Михайло Степанюк, письменник та журналіст Олександр Намозов, директор Клеванської ЗОШ № 1 Світлана Фінчук, лікар районної лікарні Каспришен Тамара, працівник обласної бібліотеки Наталія Войтович, уроженці села Сморжів, художниця Надія Кубар, поетеса Надія Таршин, Любов Куклевська, Євгенія Пікуза, Валентина Гунько (Романюк), Святослав Медвідь, Петро Медвідь, художник Олександр Кузьмич, замісник клеванського селищного голови Володимир Мокляк, лісничий сморжівського лісництва Борис Рабешко та брат нашого автора історик Сергій Парфенюк.

Мультимедійну презентацію книги «Село над Стублою. Розповіді про Сморжів» підготували і провели зав відділом обслуговування Рівненської центральної районної бібліотеки Лілія Тимощук та програмісти Сергій Заяць та Вадим Осійчук.

28 квітня 2016 року працівники Рівненської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек облагороджували пам’ятник розстріляним мирним жителям селища Клевань, який розташований біля «Тунелю кохання».

До 30-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС у відділі обслуговування Рівненської районної бібліотеки оформлено книжкову виставку «Залишайся в пам’яті у нас, як вічна рана, цей страшний Чорнобиль».

DSCN1320

DSCN1322

DSCN1325

DSCN1328

Працівники бібліотек Рівненського району провели благодійну акцію «Книжковий кошик до Великодня». Було зібрано книги українських авторів, та відправлено колегам у м.Красноармійськ Донецької області. В кожну книгу працівники районної бібліотеки вклеїли логотип з привітанням до Великодніх свят.

06 квітня 2016 року об 11:00 в Клеванському селищному будинку культури відбулася нарада бібліотечних працівників Рівненського району.

Нарада розпочалася з подарунку від Рівненської спілки письменників, який вручив місцевий поет Михайло Іванович Степанюк матері загиблого воїна АТО Бойка О.

Працівники ЦСПШБ обготоврили та вирішили виробничі питання.

Віртуальна подорож

«З минулого в сьогодення, стежинами нашого Клеваня»

Клевань – невеличке селище міського типу розташоване за 25 км від обласного та районного центру м. Рівне. Населення становить близько 8 тисяч чоловік.

Щодо походження назви Клевань, то є декілька припущень в цього приводу. Легенда розповідає про те, що на території поселення простяглися широкі лани зернових культур, які ніби хвилі на морі коливав вітер. І тому назвали це місце – Коливань. В іншій легенді говориться, що містечко розташоване на пагорбах і вузькі грунтові дороги дуже коливали купців по вибоїнах під час їх торгової подорожі на Лучеськ, так тоді називали Луцьк, тому й назвали це поселення – Коливань.

Ярослав Пура – рівненський дослідник та великий патріот своєї землі у власній книзі «Наш край у назвах», так пояснює походження назви «Клевань». «Містечко це знаходилося на самому кордоні Полісся і Волині і тому в древності воно могло бути місцевим ринком куди з Полісся, де було багато рогатої худоби,  приганяли її для обміну на хлібні продукти, якими рясніла плодовита Волинь. У зв`язку з цим  – в цьому пункті влаштували хліви для худоби. Від яких потім утворилося тут поселення і одержало назву спочатку «Хлєвин», яке потім в устах народу змінилося в «Хлевань» і, нарешті в Клевань.

Природні умови ще у прадавні часи приваблювали людей селитися на території, де зараз розміщується Клевань. На території містечка виявлено поселення доби бронзи та давньоруське городище. В додатку до «Повести временных лет» згадується населений пункт Коливань під 1113 роком. На думку деяких істориків, вона тотожна з містечком Клевань.

Перший письмовий документ, в якому йдеться про Клевань підписаний в Луцьку та датований 29 грудня 1446 року, в якому Свердигайло Великий князь Литовський,  дарує князю Михайлу Васильовичу, предкові Чарторійських, деякі села і маєтки на Волині. У цьому документі говориться , що дарований маєток розташований у Луцькому повіті і в його склад входять такі населені пункти: Жуков, Олишув, Дерев`яне, Алісова, Сухівці з Радухівкою, а також монастир Св. Миколая в Клевані, над Стублою, і з прилеглою церковною територією.

Оскільки Клевань знаходився на торгівельному шляху з Києва на Луцьк і Краків, тобто займав вигідне географічне та природнє положення – це сприяло досить швидкому економічному і культурному розвитку містечка. В ХVI столітті Клевань став помітним торговим центром Волині.

З тих часів в історії нащого краю відбулося ще безліч важливих подій та моментів. З часом та велич, яка супроводжувала наше містечко від моменту його заснування поступово розсіялася у віках. І наразі Клевань – це невеличке провінційне містечко жителі якого пишаються своєю історією та можуть похизуватися його архітектурними та природними пам`ятками з якими пов`язані древня таємничість та захоплюючі легенди.

Клеванський Замок князів Чарторійських

У XV ст. (1475 р.) на одному із високих пагорбів річки Стубли Ф. Чарторийський збудував укріплений замок, який залишився до нашого часу (після кількох пере­будов). Наприкінці XV ст. замок було обновлено й оточено глибоким ровом, який наповнювався водами Стубли і могутніми кам’яними стінами. Тоді ж по кутах утвореного трикутного майданчика було зведено дві кам’яні вежі, п’ятикутні у плані. Обидві вежі збереглися відносно непогано, особливо східна. їх стіни в окремих місцях досягали вражаючої товщини – близько 3,8 м. Третя вежа, яка не збереглася, була дерев’яною.

Головну оборонну функцію мав західний кам’яний бастіон із влаштованим із середини виступом для стрільби. Східна вежа була меншою заввишки і призна­чалась для зберігання пороху і рушниць. Дві кам’яні і дерев’яна вежі забезпечували замкові надійну оборону з усіх боків. Через глибокий рів, який зі сходу відокрем­лював замок від материка, був перекинутий чотирьох-прольотний арковий міст на могутніх опорах. Міст прикрашали фрески, рештки яких зберігалися ще на початку XX ст.

Благовіщенський костел

Недалеко від крутого плато, знаходиться ранньобароковий Благовіщенський костел з дзвінницею, який непогано видно з траси. Засновник храму Єжи Чарторийський, отримавши освіту у віденських єзуїтів, перший з цього княжого роду перейшов в католицизм. Зміна віросповідання вимагала матеріального свідоцтва, чим і стало будівництво костелу в Клевані, спочатку дерев’яного, в 1590 році, а потім на тому ж місці – кам’яного. Закінчено будівництво було в 1610 р., та посвячено храм лише в 1637 р.

Незамисловаті обриси базилікального костелу домінують над низинною поймою ріки, притягуючи до себе погляд активними абрисами гострокутних високих веж.

Ще у першій третині ХХ ст. храм прикрашав чималих розмірів вівтарний образ пензля Карла Дольче, майстра болонської школи ХVII ст..

Церква Різдва Христового

У самому центрі Клевані, поблизу давнього городища, зберігся ще один пам’ятник культової архітектури – уніатська церква Різдва Христового 1777 р.. Це храм, збудований з цегли, з класицистичним фасадом, який оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордеру. В цілому об’ємне планування церкви характерне для народної архітектури: хрестовий план, одноглаве завершення над середохрестям. Поруч – скромна непримітна дзвіниця на два яруси (1844).

Як і в інших регіонах, населення Клевані брало участь у селянсько-козацькому повстанні під проводом Северина Наливайка та у визвольній війні 1648-1654 років. У серпні 1643 року повстанці вигнали шляхту з містечка, однак через 4 роки Клевань було спалено татарами. Після відродження у 1654 році – здобула Клевань магдебурзьке право, що сприяло розквіту нашого містечка.

З 1834 по 1839 рік у Клевані працювала гімназія, переведена сюди з Луцька. За ці роки гімназію встигнуло закінчити 46 учнів, в основному діти дворянства і духовенства. За рішенням повітової влади у 1839 році гімназію було переведено в Рівне.

Прокладання залізничної колії Кйїв-Брест у 1873 році, споруд­ження шосейної дороги зумови­ло значний розвиток Клевані та збільшення населення.

Безодня

Природа нагородила наше містечко багатими природніми ландшафтами та  незабутніми краєвидами, складовими яких є красиві околиці, лісові масиви, розлогі родючі поля. Легендарною пам`якою природи є наші клеванські «Карпати» – Вапельня, біля якої гордо розмістилося маленьке ясно-голубе озерце – Безодня. По обидва боки дороги біля Клеваня простиралася широка заплава річки Стубла (у 19 столітті цю річку в літературі іменували не інакше, як «Стубель»). За нею, ліворуч, вдалині білим «зрізаним» горбом у вічі кидались крейдяні поклади, поруч з якими, майже загублюючись у заплаві ріки, голубим величезним оком просто неба зяяло невеличке, холодне, з невідомою нікому глибиною озерце — Безодня. За переказами, колись у нього сповз і потонув православний храм, що знахо­дився на пагорбі…

А ще – «Тунель кохання» – сучасне, феноменальне диво природи, яке зробило наш Клевань відомим на весь світ.

Тунель кохання

Яскравим прикладом природного, ландшафтного дизайну є романтичний «Тунель кохання», який знаходиться в містечку Клевань. Він існував давно. Колись на цьому місці знаходились новеньки, блискучі рейки. Час від часу по гілці проїжджали потяги. Потім у лісі все рідше став лунати стукіт коліс, аж поки залізну дорогу остаточно не закинули. Вона заросла зеленню, але не суцільними чагарниками, а справжнім тунелем. Природа вирішила довести хто є найголовнішим і найбільш успішним ландшафтним дизайнером на цій планеті. Однак, за буденною рутиною життя ніхто не звертав уваги на природне диво. Лише, коли невідомий користувач мережі Інтернет виставив фото і назвав його «Тунелем кохання», почалося масове відвідування даного об’єкту. До Клеваня почали приїжджати туристи не лише з України, але й гості із інших країн. «Тунель кохання» став місцем паломництва закоханих романтиків та молодят. Вважається, що тут закохана пара може загадати будь-яке бажання, і якщо любов справжня, то воно обов’язково збудеться.

Для клеванців, як і для всіх українців нова епоха спалахнула з приходом незалежності. Клевань за ці роки дуже змінився. Ми часто не без підстав нарікаємо на ті, чи інші недоліки в благоустрою, чи то інших сферах життєдіяльності місцевої громади. Припинили роботу кілька промислових підприємств, занедбані деякі місця, але разом з тим з`явилися нові сучасні виробництва, а також розрослася підприємницька діяльність.

Життя наше стало напруженішим, відчутним стало розшарування людей за їх матеріальними статками, але усе це долається, духовністю, прогресом та великою працею.

Сьогодні Клевань – мальовниче, багато структурне селище, яке росте, будується і впевнено йде у майбутнє. Кожному хто завітає в селище Клевань хочеться залишитись тут на довше, щоб відпочити серед чудової природи.

Селищна рада

Пройди по вулицях, по Клеванській бруківці

І ти відчуєш те, що відчуваю я.

Вдихнеш той запах, аромати квітів,

Ти зрозумієш – це твоя земля.

Будинок культури

Відчуєш ти тепло, терпку відчуєш ніжність,

Відчуєш долю рідної землі.

Я знаю, що ніде, ніде у всьому світі

Мені такої більше не знайти.

Центральна районна бібліотека

Коли ідеш поміж старих будинків,

Поміж охайних чепурних садків,

Ти розумієш, що твоє містечко

Ти не забудеш, як би не хотів.

Центральна районна лікарня

Старі дуби високі й величаві,

Ніхто не знає скільки років їм,

Якби могли, напевно розказали б,

Історію стількох віків!

Будинок побуту

Пройди по вуличках, по нашому містечку,

І ти відчуєш те, що відчуваю я:

Історію віків, любов землі і ніжність,

І в серці розцвіте весна.

Торговий комплекс

Каприз

Страница 1 из 2612345...1020...Последняя »